| |
Глава 10
Землі історико-культурного призначення
Стаття 53. Склад земель історико-культурного призначення
1. До земель історико-культурного призначення належать землі,
на яких розташовані:
а) історико-культурні заповідники, музеї-заповідники,
меморіальні парки, меморіальні (цивільні та військові) кладовища,
могили, історичні або меморіальні садиби, будинки, споруди і
пам'ятні місця, пов'язані з історичними подіями;
б) городища, кургани, давні поховання, пам'ятні скульптури та
мегаліти, наскальні зображення, поля давніх битв, залишки фортець,
військових таборів, поселень і стоянок, ділянки історичного
культурного шару укріплень, виробництв, каналів, шляхів;
в) архітектурні ансамблі і комплекси, історичні центри,
квартали, площі, залишки стародавнього планування і забудови міст
та інших населених пунктів, споруди цивільної, промислової,
військової, культової архітектури, народного зодчества,
садово-паркові комплекси, фонова забудова.
Стаття 54. Використання земель історико-культурного
призначення
1. Землі історико-культурного призначення можуть перебувати у
державній, комунальній та приватній власності.
2. Навколо історико-культурних заповідників, меморіальних
парків, давніх поховань, архітектурних ансамблів і комплексів
встановлюються охоронні зони з забороною діяльності, яка шкідливо
впливає або може вплинути на додержання режиму використання цих
земель.
3. Порядок використання земель історико-культурного
призначення визначається законом.
| |
|